Дерево-суслик

51

Обласний центр. Факультет державного університету, розташований досить далеко від головного корпусу в районі дореволюційної забудови. Сама будівля ще в XVIII столітті зведено, дерева на прилеглій території трохи молодше. Краса! Контингент факультету на 90% жіночий та на 30%, як водиться, вагітний. Крім того, біля входу в навчальний заклад регулярно снують дітлахи по шляху в басейн, розташований трохи далі по тій же вулиці. Навпаки — музей, присвячений герою війни, нещодавно солідно профінансований.

В один прекрасний день на факультет є з головного корпусу мадам по АХЧ з недоброю звісткою: днями в оновлений музей завітає голова облвиконкому, щоб перевірити, цілеспрямовано чи вкладені бюджетні кошти. По шляху проходження його підстерігає страшна небезпека: наполовину висохлий і підозріло навис над дорогою представник флори, остаточно втратив видову приналежність внаслідок своєї старості. Загалом, дерево може впасти! На школярів і панночок воно не падає, а ось на начальство чомусь неодмінно повинно. Треба пиляти! Тим більше, що дерево університетська, значить, і пиляти університетським службам — зрозуміло, після оформлення відповідного дозволу.

Еге! Не тут-то було. Розгорнули план — нету дерева! Тобто зовсім нема його на плані. Залишається гадати, в якому році той план складений, якщо зеленого пам’ятника на ньому не виявилося? До посадки, чи що? Зібрався консиліум.

— Ти бачиш дерево?
— Бачу!
— А його немає! Значить, пиляти не треба…
— Як не треба? А якщо впаде?
— Треба…
— Так його ж немає! Що тоді пиляти?
— Дерево…

Загалом, чекаємо урагану. Сподіваємося, що він буде під час канікул.