Безпрограшний лохотрон

26

Близько місяця тому з дружиною і семирічною донькою вирвалися на «Швейцарію» (ту, що в Нижньому Новгороді) на атракціони. Донька побачила чергову будку з безпрограшним лохотроном. Такий кіоск, за прилавком дівчина, у неї за спиною розвішані упереміш великі м’які іграшки та жетончики, а зверху звішується джгут з канатиків. За ці гроші можна потягнути канатик і витягнути (по ідеї) або м’яку іграшку, або жетончик з красующейся написом «приз». Приз являє собою пятирублевую китайську саморобку, розміром, формою і на дотик нагадує собачий говяш, що символізує зайчика або, скажімо, рибку.

Переконувати дитину в марності спроб виграти тут щось цінне було марно. Витративши сотню на два описаних вище «призу» і залишивши дружину витирати дівчиську соплі і сльози, пролиті з приводу краху наЕкшн , я зайшов з торця цієї будки. Погода була спекотна, двері в будку була відкрита, і чудово проглядався весь механізм: висять на канатиках «призові» жетончики і намертво насаджені на пригвинчені до стелі гачки великі м’які іграшки. Я радісно повідав про це нечисленній публіці, яка намагається здобути своє щастя. Публіка, поскучнев, розійшлася, а дівча з істеричним криком зачинила перед моїм носом двері в будку. От був би на її місці мужик, їй-богу, прилавок б мене не дотримав, а так… Бажаю тобі, тварі, ніколи не бачити сліз твоїх дітей унаслідок відсутності останніх!